Історія кафедри

результаті цих робіт було спроектовано та виготовлено 2 прокатних стани оригінальної конструкції, захищені авторськими свідоцтвами. Один із станів (для клинців) перебував у дослідній експлуатації на Сасівському верстатобудівному заводі (Рязанська область Росії). В цей період сформувалися самостійні наукові напрями: інтенсифікація формозмінної технології (керівник доц. Стеблюк В.І.), технологія та устаткування для штампування обкочуванням (керівник доц. Кривда Л.Т.), віброімпульсне формування виробів із порошкових матеріалів і технологія виготовлення виробів із ячеїстозаповненої кераміки (керівник доц. Іващенко В.В.). Кожний з цих напрямів характеризується принциповою новизною, підтвердженою авторськими свідоцтвами СРСР, закордонними патентами та істотним економічним ефектом, особливо з обробки порошкових матеріалів (річний економефект роботи з формування гідроциклонів з карбіду кремнію був 1 млн. 200 тис. крб.). Впроваджені у виробництво на Броварському заводі порошкової металургії результати наукової роботи групи В.В.Іващенка були представлені на Виставці досягнень народного господарства у Москві і нагороджені трьома бронзовими медалями. Налагодилися і постійно зміцнювалися міжнародні зв’язки кафедри. На кафедрі вчилися студенти з Китаю, Угорщини, Чехословаччини, В’єтнаму. Фахівці з цих країн стажувалися на кафедрі. Творчі зв’язки розвивалися у вигляді багатолітнього, багатопланового плідного співробітництва з кафедрою обробки металів тиском ВТУЗа м. Брно (ЧСФР), із фахівцями машинобудівного інституту м. Габрово (Болгарія) та Вроцлавського політехнічного інституту (Польща). Доцент В.М. Яворовський протягом 4-х років успішно працював на посаді професора університету Адіс-Абеби (Ефіопія). Розширення номенклатури навчальних дисциплін у зв’язку з переходом на термін навчання 5,5 років, різке збільшення обсягу госпдоговірних робіт поставило  вимогу збільшити штат кафедри, як викладачів, так і науковців. Колектив кафедри поповнювався за рахунок випускників-відмінників, які виявляли нахил до навчальної, науково-дослідної та конструкторської роботи. Як правило, їх зараховували інженерами-дослідниками або інженерами-стажерами, потім після 1-3 років роботи вони вступали до аспірантури або підвищували свою кваліфікацію в процесі творчої роботи. Так, у цей період було запрошено до роботи на кафедрі В. А.Куляєва, В. М.Смирнягіна, Л.В.Шкабарова, О.В.Чмиха, Д. І.Чагіна, П. С.Вишневського, О. М. Протащука, В. М.Падалку, О.С.Пшенишнюка, В. Л.Калюжного, О. Г.Некрасова, Г. А.Баглюка. Декілька випускників тих років пішли працювати на інші кафедри (Бобир М. І., Заховайко О. М.) та до інших інститутів (Левітас В. І., Рак П. М., Воронін М. І.). Кількох співробітників було залучено до роботи на кафедрі після навчання або роботи за іншими фахами (І. А. Олешка, К. О. Гогаєва, Г. Ю. Можарову). В 1978 р. було запрошено на посаду професора, а в 1979 р. обрано завідуючим кафедрою доктора технічних наук Юрія Федоровича Чорного – відомого фахівця в галузі пресування металів і обробки в умовах високих та надвисоких гідростатичних тисків. До КПІ він працював у різних наукових і навчальних інститутах. В Донецькому фізико-технічному інституті АН УРСР він пройшов шлях від наукового співробітника до заступника директора та керівника науково-технічного відділу гідропресування. В цей час кафедру знову було розмішено в головному корпусі КПІ, вона отримала машинний зал площею понад 400 кв.м у цокольному поверсі енергокрила, а пізніше таку саму площу під лабораторію обчислювальної техніки на 1-му поверсі та декілька інших приміщень. Навчально-лабораторні площі кафедри збільшилися втричі. В цей період спостерігається подальше зростання обсягу, а головне ефективності від впровадження результатів госпдоговірних науково-дослідних робіт. Так, якщо в 1979 р. річний обсяг складав близько 80 тис. крб, то в 1980 р. він склав 145 тис., а в 1991 р. – 343 тис. крб. У ці роки набув розвитку новий для колективу кафедри науковий напрям, керівником якого став Ю. Ф. Чорний, причому результати цих робіт здобули всесоюзного та республіканського визнання. Так за роботу «Теоретичні основи та технологія обробки металів тиском в умовах високих гідростатичних тисків» у 1985 році проф. Ю. Ф. Чорний та авторський колектив наукових працівників інших установ (ДонФТІ АН УРСР та ін.) були відзначені премією Ради Міністрів СРСР. За розробку однієї з тем цієї проблеми під керівництвом проф. Чорного Ю.Ф. молоді наукові співробітники кафедри Калюж­ний В. Л., Бердов Є. Г. та Шкурко В. І. в 1984 р. стали лауреатами премії ЦК ЛКСМУ. Для проведення досліджень із цієї проблематики