Історія кафедри

лабораторію кафедри поповнили трьома новими гідравлічними пресами. Замовниками наукових розробок були підприємства й інші організації, що входили до військово-промислового комплексу, а також інструментальна підгалузь верстатобудівного виробництва. Здобув визнання серед вітчизняних та закордонних фахівців у галузі порошкової металургії  віброімпульсний метод формування виробів із порошкових матеріалів, а також оригінальна технологія виготовлення виробів з ячеїстозаповненої кераміки, розроблені доц. Іващенком В. В. і Устьяновим В. Б. із співробітниками: Г. А. Баг­люком, О. В. Чмихом, Д. І. Чагіним. Розробниками отримано 17 авторських свідоцтв на винаходи, два з яких – піонерські. Великий цикл теоретичних, технологічних і конструкторських робіт виконано протягом багатьох років групою співробітників, студентів і аспірантів під керівництвом доцента В. І. Стеблюка. Інтенсифікація процесу витяжки за рахунок керованого високочастотного електронагріву зони деформації виявилася  ефективною для деталей типу «стакан» з товстим дном і тонкою стінкою з листових сталей, що важко деформуються. Під його науковим керівництвом аспірант-заочник інженер Київського ВО «Реле  й  автоматика»  В. С. Яворський виконав і успішно захистив у 1991 р. дисертацію на тему: «Дослідження процесу напівгарячого видавлювання порожнин з електроконтактним нагрівом». Доцентом Л. Т. Кривдою було запропоновано метод штампування обкочуванням, при якому локалізований рухомий осередок деформації знаходиться у всебічному стисканні, що дозволяє у 10-12 разів знизити зусилля осьового навантаження, забезпечити рівномірний розподіл деформації, підвищити максимальний ступінь деформації та дозволяє штампувати полотна значно меншої товщини ніж за традиційною технологією. Маса і вартість спеціалізованого устаткування для цих процесів на порядок менша за традиційне обладнання  такого  ж  технологічного призначення. Науковим колективом розроблено кілька оригінальних спеціалізованих пресів для штампування обкочуванням, у тому числі для ВАЗу та КамАЗу. Авторське право на розробки захищено багатьма патентами авторськими свідоцтвами. У розробці цієї наукової тематики брали участь О. С. Пшенишнюк і С. П. Гожій, які виконали і успішно захистили кандидатські дисертації з штампування обкочуванням. Пізніше кандидатську дисертацію з цієї тематики захистив і аспірант-заочник, випускник кафедри Абиєв Адалат Гусейн-огли. Захистили кандидатські дисертації також В. Л. Калюжний з гідростатичного пресування, К.О. Гогаєв, С. Н. Добровлянський та С. С. Коваленко з прокатної тематики. Кадровий потенціал кафедри зріс у 80-х роках за рахунок двох факторів: збільшення обсягу педагогічного навантаження в зв’язку з дорученою кафедрі підготовкою студентів ММФ і слухачів МІПК з обчислювальної техніки та нової дисципліни навчального плану «Системи автоматизованого проектування» (САПР), а також подальшого зростання обсягу та підвищення якості виконуваних науково-дослідних робіт. В першій половині 80-х років у науково-дослідному напрямі кафедри почали працювати молоді фахівці В. І. Шкурко, Є. Д. Бердов, С. Ф. Калантир, С. С. Коваленко, І. М. Сушко, В. Л. Дзюба. У штаті кафедри почали працювати програмісти широкого профілю доц. О. І. Дюбург, ас. Л. М Потапова. Помітним став перехід до кафедри в 1984 р. за переведенням з Московського інституту сталі та сплавів к.т.н. С. Г. Кравченка з власною самостійною науково-дослідною тематикою з пресування труб і профілів складного перерізу з металів і сплавів, які важко деформуються. В 1989 р. Радою механіко-машинобудівного факультету на альтернативній основі доц. С. Г. Кравченка було обрано деканом факультету. При кафедрі спільно з кафедрою опору матеріалів створено лабораторію з методів математичного моделювання та вирішення завдань механіки, в тому числі також із створення прикладних програм для автоматизованого проектування технологічних процесів і оснащення для листового штампування. Науковий керівник цих робіт ‑ доц. Смирнягін В. М. Науково-дослідна частина кафедри знову поповнилася молодими спеціалістами, колишніми студентами-відмінниками. Прийшли на роботу Семеренко І. Л., Фоменко В. О., Сабол С. Ф., Миронюк В. А., Зибницький Д. А., Мотрущенко О. М., Шамало С. А., Смілянець А. В. У 1989 р. Ю. Ф. Чорний перейшов на тимчасову роботу за договором до політехнічного інституту міста Комсомольськ-на-Амурі, залишаючись науковим керівником аспірантів КПІ. Завідуючим кафедрою на конкурсній основі було обрано доктора технічних наук Юрія Євгеновича Шамаріна. Ю. Є.Шамарін значно