Історія кафедри

Кафедра «Механіка пластичності матеріалів та ресурсозберігаючі технології»

Кафедра механіки пластичності матеріалів та ресурсозберігаючих процесів (первинна її назва Обробки металів тиском) готує інженерів-механіків, а з 1997 року також бакалаврів і магістрів за фахом “Машини і техноло­гія обробки металів тиском”. Підготовка фахівців та наукова робота з вдосконалення технології та обладнання для формоутворення деталей пластичним деформуванням, почалась в Київському політехнічному інституті в перші роки його заснування. З першого випуску Інженерно-механічного відділення КПІ у 1903 році троє з 10 фахівців захистили дипломні роботи з ковальської технології. Підготовці інженерів-механіків з обробки металів тиском сприяв швидкий розвиток машинобудування з завершеним технологічним циклом виготовлення машин: ливарне та ковальське виробництво, обробка на металорізальному устаткуванні та складання. Крім того, немалу роль відіграла та обставина, що в 1902 році до Київського політехнічного інституту на посаду штатного викладача технічного креслення було запрошено Якова Миколайовича Марковича. Він закінчив механічне відділення Харківського технологічного інституту (1897 р.) зі званням інженера-технолога, працював на харківських підприємствах конструктором, за власні кошти пройшов річне стажування в Німеччині, в Дортмундській вищій технічній школі. Невдовзі Якову Миколайовичу було доручено читання лекцій та керівництво дипломним проектуванням з курсу обробки металів тиском, який з 1913 р. було офіційно введено в навчальну програму. Того ж  року Я. М. Маркович захистив і опублікував у Києві дисертацію на тему: «Розрахунок і теоретичне дослідження парового молота з автоматичним паророзподілом», здобувши науковий ступінь  ад’юнкта механічної технології з обробки металів тиском. У цій капітальній праці закладено першу наукову концепцію теорії ковальських машин ударної дії. Яків Миколайович розглядав ковальські машини не лише як знаряддя виробництва, але й як машини у власному розумінні цього слова. Такий напрямок в теорії ковальських машин став фундаментом подальших теоретичних робіт у галузі ковальсько-пресових машин ударної дії інших типів. Розроблену методику побудови теоретичних індикаторних діаграм для всіх режимів роботи першого молота було використано Я. М. Марковичем в другій його капітальній праці: «Дослідження пневматичного приводного молоту типу Беше і Грос», виданій у 1932 р. Цю книгу, без перебільшення, можна вважати видатною теоретичною працею з ковальських приводних молотів, першою в світовій науково-технічній літературі. Таким чином, з 1913 року підготовка фахівців з обробки металів тиском в КПІ виділилась в окремий напрямок під керівництвом відомого вченого Я. М. Марковича. В січні 1915 року Радою КПІ Якова Миколайовича було обрано за конкурсом на посаду екстраординарного професора кафедри механічної технології, а 6 червня 1916 р. він дістав наукове звання ординарного професора. У двадцяті роки Яків Миколайович працював професором кафедри механічної технології, головою предметної комісії (1921–1925 роки), а після смерті К.С. Зворикіна – з 1928 до 1930 р. –  керівником кафедри механічної технології. Я.М. Маркович був не тільки відомим вченим, але й видатним вузівським викладачем кількох дисциплін машинобудівного профілю. Крім свого основного курсу з обробки металів тиском і ковальських машин, він читав лекції та керував проектуванням з деталей машин і вантажопідйомних механізмів, проводив лекційні  та практичні заняття з технічного креслення та нарисної геометрії. Ним створено кабінет, а потім і кафедру обробки металів тиском, кабінет деталей машин і модельний кабінет із технічного креслення, в механічних навчальних майстернях було організовано кувальне відділення з приводним пневматичним молотом. Таким чином, кафедра обробки металів тиском може вважати датою свого народження як самостійного науково-педагогічного підрозділу ‑ 1 вересня 1930 року. У червні 1930 року, у зв’язку з розукрупненням КПІ, Я. М. Мар­ковича було переведено до Київського машинобудівного інституту (колишній механічний факультет КПІ) на посаду професора з технології металів і підіймальних кранів, а також і завідуючого кафедрою обробки металів тиском. На жаль, плідну науково-педагогічну діяльність професора Я. М.